* * *
Заголубів барвінок у садах,
Травневе небо теж заголубіло,
Вишнева гілка стала біла-біла —
Розквітла вся на голубих вітрах.
Ти ще в житті своєму не любила,
Та серце б’ється в грудях, ніби птах,
Що вилетів з гнізда і в небесах
Відчув, як солодко тріпочуть крила.
Тебе побачивши, веселі юнаки,
Мов гілочку вишневу, на віки
Візьмуть у серце, будуть пам’ятати.
Коло воріт ходитимуть твоїх,
В тривогах ночі пропливуть у них,
Але тривожитись найбільше буде мати.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑