* * *
Іволги співуче тремоло…
Арсен Каспрук
За луками, за лісом голубінь —
Льодком закута річенька Ірпінь.
У лісі тиша, біла і німа,
Над снігом заколисано дріма.
І дот, що ледь видніє за горбом,
Вдягнувся також в сніговий шолом.
Я йду і йду, біліє голова,
Невтішні в серці гніздяться слова.
Десь дятел стукнув, забринів сучок,
І я прокинувсь од важких думок…
Ех, Сеню, Сеню, все тут замело,
Затихло іволги співуче тремоло.
А пам’ятаю, як ми навесні
Вслухалися в ті звуки чарівні.
Вслухалися, і весело було
Нам слухать іволги промінне тремоло.
А зараз сніг, над снігом голубінь —
Закута в кригу річенька Ірпінь.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑