* * *
В садах розкішних, в зелені Лубни,
Біліють над лугами, над Сулою.
Добридень, сестро! Як давно з тобою
Не зустрічали ми разом весни.
Йдемо стежиною попід горою,
За словом слово, ніби з давнини,
Хтось навіває спогади війни,
Як ми тікали аж за Дон гарбою…
Картопля на столі та огірки,
Давно вже випиті гранчасті чарочки.
Я плачу, бо співа мені сестра,
Як наша рідна і старенька мати
Шукала в березі маленького гусяти
І пізно-пізно гнала до двора….
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑