* * *
Милуюсь неповторною красою,
Яку природа на землі створила,
Яку для нас навіки оживила
Незнаною щедротною рукою.
Яка велика благодатна сила,
Що вистояла в боротьбі із тьмою,
Енергією сповнила живою
Те, що віками у собі носила.
Якби не промінь, теплий і ласкавий,
Не зеленіли б у долині трави,
Не розвивалися б і не цвіли сади,
І не було б комашки і людини,
І не було б крилатої пташини,
А дули б вічні чорні холоди!.
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑