Два хлопчики в зелену пору року
До лісу вийшли, — вікових дібров.
Один із них прискалив миттю око
Й прикинув діловито: «Скільки дров!»
А навкруги і щебетало, й квітло,
Як сто віків тому, так і тепер…
Не стримавсь другий хлопчик:
«Скільки світла!» —
Промовив і, схвильований, завмер.
Два хлопчики… І ліс так пильно в вічі
Дививсь сусідам димокурних труб.
Він ще не знав, хто буде тут лісничим:
Чи садівник життя, чи дроворуб….
Твір: попередній ↔ наступний
Вгору ↑